last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Список экспертов Невже суддею Верховного Суду стати легше, ніж суддею суду першої інстанції? (Частина 2)

Невже суддею Верховного Суду стати легше, ніж суддею суду першої інстанції? (Частина 2)

Минулого тижня я опублікував перший блог, в якому проаналізував рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) щодо визначення конкурсантів під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду.

Тоді я зробив висновок, що рішення Комісії суперечить приписам частини 7 статті 78 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" (далі - Закон) (допуск до наступного етапу конкурсу конкурсантів, які сумарно за всі складові іспиту не набрали 157,50 балів).
Однак, поза моєї уваги залишився нормативно-правовий акт Комісії, який регулює правовідносини стосовно згаданого конкурсу.

Цим актом є Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання і засоби їх встановлення (далі - Положення).
Давайте спробуємо проаналізувати його.

Фактичні обставини та позиції Комісії:
1. Кваліфікаційний іспит під час добору на посаду судді (стаття 78 Закону) та іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на конкурсі до Верховного Суду (стаття 85 Закону) для Комісії не є подібними (у першому блозі детально довів, що вони аналогічні).
2. Комісія може встановлювати мінімально допустимий бал на кожному етапі іспиту (пункт 6 Глави 6 Розділу 2 Положення).
3. Такі бали встановлювались після тестування (16 лютого 2017 року) і виконання практичного завдання (28 березня 2017 року).
4. 29 березня 2017 року Комісія приймає рішення, що іспит успішно склали конкурсанти, які сумарно за тестування і виконання практичного завдання до різних судів, набрали від 119 до 130 балів.
5. Ці показники є сумою мінімально допустимих балів за кожний етап іспиту.
6. Після рішення Комісії від 29 березня 2017 року виявилось, що успішно склали іспит ще 43 кандидати, які не набрали мінімально допустимого балу за виконання практичного завдання.

Перш за все, Положення прийнято на підставі частини 2 статті 85 Закону.
Пунктом 6 Глави 6 Розділу 2 Положення встановлено наступне: "Мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.
Мінімально допустимий бал визначається для:
Анонімного письмового тестування.
Виконання практичного завдання…".
Отже, той, хто не набрав мінімально допустимий бал, не може продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні і вибуває з конкурсу.

То як бути з 43 конкурсантами?
Однак, виникає інше запитання: якою нормою права керувалась Комісія, коли 29 березня 2017 року визначила, що успішно склали іспит конкурсанти, котрі набрали певну кількість балів, яка рівняється сумі мінімально допустимих балів за кожний етап?
І як тут не пригадати приписи статті 19 Конституції України. Орган державної влади повинен діяти у спосіб, який встановлено законом...
Якою ж нормою? Комісія не надала відповідь на це запитання нікому, а лише пояснила, що від цього виграє конкурс, бо посилиться конкуренція. Дивна відповідь, як на мене.
Я не знайшов у Положенні норми, яка б давала право сумувати бали.

Однак, виявив наявність такого права у приписі Закону.
Як ви думаєте, це стаття 78 чи 85 Закону?
Комісія не пояснює своє рішення, оскільки відповіддю на запитання є стаття 78 Закону (кваліфікаційний іспит під час добору).
Комісія, як я раніше казав, наполягає, що іспит під час кваліфікаційного оцінювання і кваліфікаційний іспит під час добору не є подібними.
От вам і послідовність Комісії.

Частиною 7 статті 78 Закону встановлено, що якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
Кваліфікаційний іспит, як і іспит в межах кваліфікаційного оцінювання, складається з тестування і виконання практичного завдання.
Отже, ця норма права говорить, що максимально можливий бал кваліфікаційного іспиту є сума балів за його етапи. У нашому випадку 210 (90 і 120) балів.
Це ж правило застосувала і Комісія, приймаючи рішення від 29 березня 2017 року.

Виникає питання: чому Комісія не обґрунтовує рішення посиланням на згадану норму Закону?
А відповідь цікава. Все тому, що ця норма права говорить, що успішно склали іспит лише ті конкурсанти, які набрали не менше 75 відсотків максимального балу за іспит.
Таким чином, у конкурсі до Верховного Суду (для всіх касаційних судів) успішно склали іспит конкурсанти, котрі набрали не менше 157,50 балів.

Комісія ж у кожному суді встановила різні бали для успішного складання, які є меншими від цієї величини (119, 124, 127, 130).
От така в нас математика.

Підсумовуючи, знову ж роблю висновок, що Комісія умисно знехтувала приписами Закону і допустила до наступного етапу конкурсу значну кількість конкурсантів, котрі не склали успішно іспит (набрали менше 157,50 балів).
Знання на рівні 56 відсотків (119 балів) перевірятимуть знання на рівні 75 відсотків (157,50 балів). Це ж нелогічно.

Проаналізувавши усі рішення і поведінку Комісії, можна зробити висновок, що остання діє недоброчесно, умисно порушуючи закон.
Кожний умисел переслідує певну мету. У даному випадку, як на мене, вона завуальована. Порушення закону не може породити законності.
Якщо під час утворення вищої судової інстанції допускаємо такі порушення, то приречені на поразку. Суспільство втомилося від них.
Цей конкурс стає "безпрецедентним".
Комісія порушила не тільки закон, а й поставила під загрозу імідж держави, так як весь світ спостерігає за цим дійством, що не раз сказав її голова.

Ще є час і спосіб виправити помилку. Це негайне внесення змін до Закону стосовно зменшення мінімального відсотку (відповідає інтересам конкурсантів і приводить у відповідність рішення Комісії).
На мій погляд, це врятує конкурс, однак не відновить довіру до Комісії.
Вона розгубила її, бо не цінувала.
Забезпечу Комісії можливість публічно пояснити суспільству мотиви прийнятого рішення. У судовому засіданні.
Знаю, що конкурсанти, інтереси яких може зачепити судове рішення, є гідними фахівцями, однак закон є закон.
А його треба поважати і захищати.

Редакція може не поділяти висловлену автором думку і залишає за собою право на публікацію матеріалів, що виражають іншу позицію.

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмитеCtrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (2) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Роман Брегей 24.04.17 | 13:13
Для Анни. Дякую за коментар. Аналізи здам, коли виникне потреба. А щодо іншої оцінки моє особи, то час покаже, хто є блазнем.
анна 24.04.17 | 12:29
редакція приберіть цього клоуна з його аналізами в баночці не смішить громадськість цим блазнем в мантії
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос