last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Список экспертов Судова реформа в аспекті виконавчого провадження

Судова реформа в аспекті виконавчого провадження

15.12.2017р. набуде чинності Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

В нових процесуальних кодексах запроваджується ряд новел, які стосуються виконання судових рішень, а також вносяться зміни до чинного Закону України "Про виконавче провадження".

Єдиний реєстр виконавчих документів

Законом запроваджується функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Так Закон України "Про виконавче провадження" доповнено статтею 31, якою визначено, що Єдиний державний реєстр виконавчих документів – це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку електронних виконавчих документів, а також надання інформації з неї.

До Єдиного державного реєстру виконавчих документів підлягають обов'язковому внесенню всі виконавчі документи, на підставі яких здійснюється примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), виконавчий документ скріплюється електронним цифровим підписом уповноваженої посадової особи та вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня його видання, якщо інший строк не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" в новій редакції, виконавчі документи підлягають виконанню після їх внесення до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Перехідними положеннями ухвалених кодексів, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення.

Запровадження реальної конкуренції між державними та приватними виконавцями

Свого часу автори піднімали проблематику передачі виконавчого провадження від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця.

Змінами ж до абзацу першого частини п"ятої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за заявою стягувача, від органу ДВС до приватного виконавця буде передаватися саме виконавче провадження, а не виконавчий документ, як це зазначено у чинній редакції.

Таким чином, після набрання чинності Законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Інструкція з організації примусового виконання рішень затверджена наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012р. №512/5 має застосовуватись у тій частині що не суперечить Закону. Отже, можна сподіватися, що питання передачі виконавчого провадження від органу ДВС до приватного виконавця буде остаточно вирішено, що створить реальне конкурентне середовище у сфері примусового виконання.

На відміну від повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою (припинення виконавчого провадження в новій редакції Закону) та його подальшого наступного пред"явлення приватному виконавцю, такий механізм не створює проблеми у вигляді виконавчого збору, оскільки Законом визначено, що під час передачі виконавчого документа (виконавчого провадження у новій редакції Закону) від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю, виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Ухвала про затвердження мирової угоди як виконавчий документ

Процесуальними кодексами визначено, що ухвали про затвердження мирової угоди (ЦПК, ГПК) та ухвала про затвердження умов примирення (КАС) є виконавчими документами, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та можуть бути подані для примусового виконання.

Відтак, позивачам, які, укладаючи мирову угоду покладаються на "чесне благородне слово" відповідача, відтепер вже не доведеться вдруге звертатись до суду з позовом про спонукання відповідача ще й до виконання умов мирової угоди, як це в деяких випадках відбувалося.

Разом з тим, радимо сторонам до її укладання подумати також і про її "виконуваність", та формулювати свої домовленості в мировій угоді таким чином, щоб у подальшому уникнути проблем з утрудненням примусового виконання ухвали про затвердження мирової угоди в разі її невиконання у добровільному порядку.

Відмова у відкритті виконавчого провадження

Повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, буде визначатись більш звичним терміном "відмова у прийнятті виконавчого документа до виконання", проте постанова про таку відмову виноситись, як і раніше, не буде. У цьому випадку виконавець обмежиться лише повідомленням стягувача про таке рішення.

Також Закон доповнено трьома новими підставами для відмови у прийнятті виконавчого документа до виконання: 1) виконавчий документ відсутній в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів; 2) виконавче провадження щодо виконання вимог  стосовно яких подано заяву (повідомлення)  вже перебуває на виконанні в іншому органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця, органі, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 3) стягувач відкликав свою заяву про примусове виконання рішення до відкриття виконавчого провадження.

Розрахувати відсотки і не схибити

Відповідно до статті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування  відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду. Те саме зазначено  і в статі 479 ЦПК (ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання).

Аналогічна норма міститься і в статті 238 ГПК України.

Відповідні зміни вносяться і до Закону України "Про виконавче провадження".

Так статтю 26 Закону доповнено частинами 11 та 12, в яких зазначено про те, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

Також до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача має перерахувати розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомити боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З огляду на викладену норму виникає ряд питань, зокрема: чому розрахунок при відкритті виконавчого провадження має назву "остаточна сума"; що вважати моментом виконання рішення; як бути у випадку коли рішення виконується не одномоментно; чому законодавець визначив, що в останньому випадку  лише боржника повідомляють про перерахунок? На наш погляд, усі розрахунки сум відсотків та пені було б доцільніше залишити все ж за судом, який міг би розглядати це питання у рамках вже розглянутої справи, без порушення нового судового провадження.

Припинення виконавчого провадження і його зупинення.

В статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" замість звичного терміну "повернення виконавчого документа" запроваджується дефініція "припинення виконавчого провадження". Однак підстави та наслідки даного рішення фактично не змінились.

Вносяться зміни до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню), виконавче провадження зупиняється, а не припиняється.

Чинна редакція Закону дає можливість боржнику, поновивши строки з будь-яких причин, навіть формальних, без подальшої можливої перспективи реального оскарження, припинити арешти на майно та всі інші заходи примусового виконання.

Разом з тим законодавець не зазначив наслідки такого зупинення.

Так, чинним Законом передбачено зупинення виконавчих дій (стаття 34) а не виконавчого провадження. Частиною четвертою статті 35 Закону визначено наслідки зупинення вчинення виконавчих дій. Так, за загальним правилом арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку зупинення вчинення виконавчих дій, не знімається. Також у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право, зокрема, вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Таким чином, було б слушно доповнити статтю 34 Закону новою підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Плутанини додає і нова редакція частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує наслідки закінчення та припинення виконавчого провадження.

В статті чомусь зазначено випадок припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, хоча, як ми вже зазначили, відповідно до нової редакції статті 38, виконавче провадження у цьому випадку має бути зупинено виконавцем.

Нагадаємо, що у разі припинення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Таким чином, у цьому випадку має місце помилка законодавця, яку слід виправити.

Обмеження у праві виїзду за межі України тепер не може бути застосовано до керівника боржника - юридичної особи.

В новому ЦПК України (стаття 441) відсутня можливість обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів.

Відповідно, позбавлено права звертатися з таким поданням до суду і виконавця, з огляду на те, що зміни внесено також до Закону України "Про виконавче провадження". Так, у частині третій статті 18 у пункті 19 виключено слова "чи керівника боржника - юридичної особи".

Варто відзначити певну непослідовність законодавця.

Нагадаємо, що проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, прийнятим ВРУ 16.11.2017р. у першому читанні, повноваження встановлювати тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов"язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (не тільки за рішенням про стягнення аліментів, а за будь -яким) передано до виключної компетенції виконавця, без розгляду судом цього питання.

Таким чином, на наш погляд, у цьому питанні законодавцю все ж слід віднайти "золоту середину".

Замість висновків.

З моменту набрання чинності Закону №2147-VIII  у стягувача з"являється можливість використати своє право на передачу виконавчого провадження від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця на будь-якій стадії виконавчого провадження.

Впроваджується Єдиний державний реєстр виконавчих документів, який унеможливить пред"явлення підробних виконавчих документів.

Нова редакція статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" позбавить недобросовісного боржника можливості припинення арештів, та, як наслідок, відчуження майна  шляхом поновлення вже пропущених строків апеляційного оскарження, оскільки виконавчий документ не буде повертатись до суду, який його видав, а виконавче провадження буде зупинятись. Проте, також слід і виправити помилки, на які ми  вказали вище.

Разом з тим, зазначені зміни можна назвати лише "косметичними", з огляду на те, що чимало прогалин Закону України "Про виконавче провадження" лишилось поза увагою законодавця.

Покладання ж на виконавця обов"язку розрахунку відсотків та пені, якщо це передбачено рішенням,   на наш погляд було недоцільним, з огляду та те, що такий розрахунок скоріш за все буде викликати лише спори, які все одно будуть вирішуватись в суді.

Також, на превеликий жаль, "фінальна версія" судової реформи виявилась без положення про автоматизовану систему арешту коштів, запровадження якої, на наше глибоке переконання, значно покращило б ефективність виконання судових рішень.

Андрій Авторгов, приватний виконавець, м. Київ

Зорян Маковецький, приватний виконавець м. Львів

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмитеCtrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (0) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос