last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Правовые известия Уведомление участника об общем собрании: спорные позиции ВСУ

Уведомление участника об общем собрании: спорные позиции ВСУ

13:00 12.10.15
Павел Хомяк представляет вниманию читателей ЮРЛИГИ очередной анализ судебной практики. Статья публикуется на украинском языке
Правовые известия

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року № 1576-XII у первинній та єдиній натепер редакції (далі - Закон) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Пропоную у цій статті розглянути такі питання:

1. Визначення термінів «повідомляються» та «спосіб».

2. Спосіб повідомлення учасника про проведення загальних зборів.

3. Наслідки порушення способу повідомлення учасника при встановленні факту належного повідомлення (отримання) та/або встановлення факту його присутності на загальних зборах.

4. Наслідки неповідомлення учасника про проведення загальних зборів.

5. Суперечливі правові позиції ВСУ з приводу застосування змісту терміна «повідомлення», у тому числі аналіз нової постанови Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15.

6. Особливості справи № 3-486гс15.

1. Визначення термінів «повідомлення» та «спосіб»

Так, згідно з правовою позицією судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ, яка викладена у постанові № 6-143цс14 від 17.12.2014 року, вбачається: «За загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей». Зазначена правова позиція підтверджена судовою палатою у цивільних справах ВСУ, яка викладена у постанові № 6-813цс15 від 02.09.2015 року.

Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови (з додатками та доповненнями; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 р.): спосіб, -собу, 1) Певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось. 2) Те, що служить знаряддям, засобом і т. ін. у якій-небудь справі, дії.

Поряд з цим, наприклад, відповідно до пункту 6.2 постанови пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» «У разі прийняття господарським судом рішення «….» необхідно зазначати: конкретний спосіб повідомлення про встановлений факт порушення права інтелектуальної власності (шляхом опублікування в засобах масової інформації, повідомлення по телебаченню, радіо та ін.)».

Отже, «спосіб повідомлення» - це певна дія чи прийом для досягнення певного результату (мети), наприклад (окрім зазначених вище): письмове чи усне повідомлення; повідомлення засобами поштового зв'язку чи електронного зв'язку (e-mail); телефонного зв'язку, СМС, факсимільного зв'язку та інших засобів комунікацій.

2. Спосіб повідомлення учасника про проведення загальних зборів

Враховуючи, що відповідно до змісту ч. 5 статті 61 Закону саме статутом визначається спосіб повідомлення учасника, саме такий порядок повинен бути дотриманий для повідомлення учасника. Поряд з цим можливо застосувати будь-який інший спосіб повідомлення, який передбачає фіксування надіслання та отримання повідомлення певного змісту, зазначений в пункті 1.

3. Наслідки порушення способу повідомлення учасника при встановленні факту належного його повідомлення (отримання) та/або встановлення факту його присутності на загальних зборах

Відповідно до висновків ВСУ в Узагальненні судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону «Про господарські товариства у частині регулювання діяльності акціонерних товариств» від 01.01.2004 року, при встановленні факту повідомлення та/або факту участі акціонера у загальних зборах порушення порядку повідомлення не повинно тягти за собою визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними. До товариств з обмеженою відповідальність така практика є аналогічною (наприклад, постанова ВГСУ від 05 серпня 2015 року № 48136676 в ЄДРСРУ).

Отже, порушення способу (порядку) повідомлення передбаченого статутом при одночасному встановленні факту повідомлення (отримання інформації) та (або) безпосередньої участі учасника на зборах не є підставою для визнання таких зборів недійсними.

4. Наслідки неповідомлення учасника про проведення загальних зборів

Судовою палатою у господарських справах ВСУ прийнято постанову від 02.09.2014 у справі № 3-39гс14, в якій викладено таку правову позицію:

«Аналіз наведених норм матеріального права й статуту дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону «Про господарські товариства».

Враховуючи викладене, помилковим є висновок касаційного суду про те, що неповідомлення ОСОБА_1 про скликання загальних зборів учасників товариства 6 та 8 липня 2010 року не є порушенням його прав та законних інтересів».

Зазначена правова позиція відповідає також п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Отже, факт неповідомлення учасника може бути підставою для визнання загальних зборів недійсними.

5. Суперечливі правові позиції ВСУ з приводу застосування змісту терміна «повідомлення»

Судовою палатою у господарських справах ВСУ прийнято Постанову від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15, яку було опубліковано на сайті ВСУ в п'ятницю (09.10.2015) між 13:00 і 15:00 годинами. У постанові викладено таку правову позицію (з урахуванням обставин справи):

«Відповідно до частини п'ятої статті 61 Закону «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. «…». Згідно з пунктом 8.4 статуту ТОВ «Глобалмані» про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються персонально, шляхом направлення на їх адресу відповідних письмових повідомлень із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути направлено не пізніше як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників.

Пунктом 8.6 статуту передбачено, що про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються в порядку, передбаченому в пункті 8.4 статуту.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання вимог статуту відповідачем було підготовлено повідомлення від 31 грудня 2013 року про скликання позачергових загальних зборів на вимогу одного із учасників товариства на 11 лютого 2014 року о 10 годині. Також у повідомленні було зазначено порядок денний зборів і дату, з якої учасники мають можливість ознайомитися із документами, винесеними на порядок денний.

Це повідомлення було направлено рекомендованою кореспонденцією на зазначені в статуті та реєстраційних документах адреси учасників ТОВ «Глобалмані», у тому числі й позивачеві, 31 грудня 2013 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Посилання Вищого господарського суду України на те, що зазначені обставини не свідчать про належне повідомлення позивача стосовно скликання загальних зборів і не підтверджують факту отримання позивачем такого повідомлення, не може бути взято до уваги, оскільки ні статутом ТОВ «Глобалмані», ні нормами чинного законодавства не передбачено направлення повідомлень про проведення загальних зборів (чергових/позачергових) учасників товариства рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Такий висновок суду касаційної інстанції спростовується і фактом присутності на загальних зборах 11 лютого 2014 року представників усіх учасників ТОВ «Глобалмані», у тому числі й представника позивача ОСОБА_1, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Глобалмані» від 11 лютого 2014 року № 1».

На думку ВСУ (з урахуванням змісту та позиції, викладеної в постанові ВГСУ), вбачаються 2 (дві) самостійні та ретельно обґрунтовані підстави для скасування постанови ВГСУ:

1) щодо належного повідомлення:

- терміни «повідомляються» або «повідомляється» (наприклад, учасники або учасник) та фактично тотожний термін «повідомлення» (наприклад, учасника), який застосований в ч. 5 статті 61 Закону, по суті не передбачають необхідність підтвердження отримання учасником вичерпної інформації про загальні збори;

- належним виконанням ч. 5 статті 61 Закону є направлення письмового повідомлення рекомендованим (реєстрованим) поштовим відправленням засобом поштового зв'язку (з урахуванням письмового способу викладення такого повідомлення, передбаченого статутом згідно з п. 8.4), що підтверджуватиметься лише фіскальним чеком (в якому відсутня майже адреса засновника);

- при застосуванні ч. 5 статті 61 Закону відсутня необхідність доводити відсилання засновнику саме повідомлення про скликання загальних зборів з вичерпним текстом такого повідомлення;

- відсутність в статуті та в законодавстві вимог щодо такого способу повідомлення учасника, як «рекомендована кореспонденція з повідомленням про вручення поштового відправлення»;

2) щодо участі представника Позивача:

- встановлення факту присутності представника позивача на загальних є самостійною підставою для відмови у позові.

Отже, судова палата у господарських справах ВСУ, приймаючи спірну постанову від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15, фактично ігнорує термін «повідомлення», застосований в ч. 5 статті 61 Закону, а в основу рішення покладає таку самостійну та спірну підставу, як спосіб повідомлення, зокрема, щодо відсутності вимог у законодавстві стосовно повідомлення учасника такою кореспонденцію, яка передбачала б підтвердження отримання саме певного тексту та повернення повідомлення про вручення такої кореспонденції (тексту).

Отже, на думку ВСУ, один лише фіскальний (розрахунковий) чек про направлення рекомендованої (реєстрованої) поштової кореспонденції є самостійною підставою для рішення про належне повідомлення учасника про загальні збори та, в незалежності від його отримання учасником, змісту самого повідомлення та відсутності адреси на розрахунковому документі. Іншою такою підставою є присутність представника учасника (Позивача) на загальних зборах. В іншому ж випадку, коли відсутні докази присутності учасника чи його представника на зборах та наявна лише одна фіскальна (поштова) квитанція про направлення кореспонденції, суди, з урахуванням зазначеного вище висновку ВСУ, повинні вважати доведеним факт належного повідомлення такого учасника про загальні збори.

Дивує те, яким саме чином Відповідач «доводив та довів» факт надіслання саме певної інформації Позивачу, яка прямо передбачена ч. 5 статті 61 Закону, зокрема: «часу і місця проведення зборів та порядку денного». Так, можливо додати в обґрунтування повідомлення будь-який касовий чек, направлений на адресу Позивача, у тому числі відправлений з чистим листом (з метою проведення загальних зборів без нього та отримання переваг у часі) або з будь-яким запитом. Нехай Позивач потім доводить, що він отримав конверт з чистим листом або з будь-якою іншою інформацію, яка не стосується загальних зборів.

Вважаю висновок ВСУ в постанові від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15 (у частині належного повідомлення) суперечливим стосовно висновків, викладених у постановах № 6-143цс14 від 1712.2014 року та № 6-813цс15 від 02.09.2015 року, згідно з якими: «За загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей», тобто ВСУ допустив різне тлумачення загального змісту терміна «повідомлення».

На мій погляд, правильним є висновок ВСУ, що термін «повідомлення» включає «факт направлення та отримання відомостей» такого повідомлення. З огляду на це, правильним є також висновок ВГСУ щодо необхідності доведення і факту отримання учасником вичерпного змісту тексту повідомлення з інформацією, яка передбачена ч. 5 статті 61 Закону.

6. Особливості справи № 3-486гс15

Слід зазначити, що правова позиція, яка викладена у постанові № 6-143цс14 від 17 грудня 2014, приймалась на спільному засідання судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ у складі 14 суддів (7 суддів із судової палати у цивільних справах, а інші 7 суддів - із судової палати у господарських справах). Водночас спірна постанова від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15 приймалася лише судовою палатою у господарських справах та у складі також 7-і суддів.

Окрім цього, згідно з постановою ВСУ від 16.09.2015 року у справі № 3-486гс15 та даними ЄДРПОУ (на сьогодні) при вирішенні справи судами встановлено, що до складу учасників ТОВ «Глобалмані» входять: товариство Квік Пеймент Систем ЛТД (Англія) з часткою 39,48342% у статутному капіталі цього товариства на дату проведення загальних зборів 11 лютого 2014 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ПАТ «Європейські технології» - з частками у статутному капіталі товариства відповідно 0,41295%; 0,10363%; 60,0%.

Водночас згідно зі статтею 60 Закону наявність у учасника лише 60% статутного капіталу не дає кворум загальних зборів учасників, а проведені загальні збори є неправомочними, що підтверджується постановою ВГСУ від 29 вересня 2015 року (ЄДРПОУ 51868325) та постановою ВГСУ від 17 березня 2015 року (ЄДРПОУ 43181111), оскільки у цій статті йдеться про кількість голосів щонайменше 60+1 голос.

Таким чином, внаслідок корпоративного конфлікту ПАТ «Європейські технології» отримав повний контроль над ТОВ «Глобалмані» з часткою у статутному капіталі 70%.

7. Висновок

Таким чином, найбільш безспірним способом (порядком) повідомлення, на мій погляд, залишається направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (з повним текстом повідомлення та переліком документів), а також повідомленням про вручення такої кореспонденції. Також необхідно застосувати інші дублюючі способи повідомлення з безумовним підтвердженням отримання тексту, однак з обов'язковим дотриманням будь-якого іншого способу (порядку), передбаченого статутом (для усунення підстав подальшого оскарження).

P.S.

1. Прошу підтримати мою петицію Президентові стосовно заборони ВСУ відходити від своїх правових позицій та надати право ВСУ приймати обов'язкові постанови пленумів.

2. Враховуючи отримання більше ніж 820 голосів за статтю «Правильно подаем заявление о применении срока исковой давности. Судебная практика», повідомляю, що пункт 7 статті вже не є актуальним.

Так, у постанові ВСУ від 30.09.2015 року у справі № 6-780цс15, яку було опубліковано на сайті ВСУ лише 09.10.2015 (п'ятниця) між 13:00 і 15:00 годинами, залишено в силі ухвалу ВССУ від 25.03.2015 року у справі № 5351св15 (№ в ЄДРСРУ 43858123), в якій відсутнє посилання на подання заяви про застосування позовної давності та питання щодо строку позовної давності, викладено таку правову позицію:

«Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом, може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності. Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права, суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності».

Таким чином, станом на 11 год. 41 хвил. 05.10.2015 року (момент опублікування статті) помилка в пункті № 7 була відсутня, а зміст цього пункту відповідав змісту поточної практиці ВССУ; практика ВСУ була відсутня.

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (14) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Лилу 15.10.15 | 16:57
Как раз наоборот. Здесь приветствуется плюрализм мнений.
"Антарес" ® 15.10.15 | 16:48
да решайте что хотите, где хотите и как хотите .. а это место и этот сайт явно не для таких как вы ... идите с Богом..
Лилу 15.10.15 | 16:42
Пустое - это ваши советы. Что лучше для меня - решаю я сама.
"Антарес" ® 15.10.15 | 13:21
Лучше бы Вы, уважаемые, в тему вникли и обсудили ее тут с конструктивными предложениями и замечаниями. А так пустое ...
Турбо 15.10.15 | 12:25
Ох и неприятная личность, этот Антарес, судя по высказываниям...
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос