last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Правильно подаем заявление о применении срока исковой давности. Судебная практика

Правильно подаем заявление о применении срока исковой давности. Судебная практика

11:41 05.10.15
Статья Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, г. Днепропетровск (материал публикуется на языке оригинала).
Аналитика правоприменения

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи наявність численних помилок у перших та апеляційних інстанціях (а також у деяких випадках у касаційній інстанції) при застосуванні строку позовної давності, пропоную розглянути ключові правові позиції ВСУ, ВССУ та ВГСУ з цього приводу (з посиланням на № в ЄДРСРУ), а саме:

1. Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність (постанови ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15, від 18.03.2015 № 6-25цс15).

2. Заява про застосування позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14) та повинна містить вичерпні обґрунтування щодо позовних вимог (ухвала ВССУ від 02.09.2015 р. (нов. розг. 336, ЦПК) - 49795252).

3. Заява про застосування строку позовної давності може бути подана в судових дебатах під час розгляду справи судом першої інстанції (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984; ухвала ВССУ від 18.06.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39671356; ухвала ВССУ від 21.05.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 38821508; ухвала ВССУ від 23.04.2014 р. (336, 339 ЦПК) - 38470407; ухвала ВССУ від 12.02.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 37374032).

4. У випадку подання заяви про застосування строку позовної давності в судових дебатах, суд повинен постановити ухвалу про повернення для з'ясування обставин у справі та надання позивачу можливості надати відповідні пояснення щодо заявленого клопотання, а в іншому випадку це є процесуальним порушенням ст. ст. 194, 195 ЦПК України (ухвала ВССУ від 17.12.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41971984, головуючий Д. Д. Луспеник). Не виключаючи таке подання відповідачем, позивач повинен мати підготовлену письмову або усну заяву про поновлення строку з відповідними доказами для можливості її подати до проголошення рішення суду.

5. Враховуючи зміст ч. 3 ст. 267 ЦК України та ст. 30 ЦПК, вважаю, що заява про застосування строку давності може бути подана лише стороною чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви (постанова ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15; постанова ВСУ від 18.03.2015 № 6-25цс15). Це також підтверджується п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року. З огляду на цей факт, важливим є правильне надання відповідного статусу особі при поданні позовної заяви.

6. Заява про застосування позовної давності одного з відповідачів не поширюється на позовні вимоги до інших відповідачів, в тому числі і при солідарній відповідальності. Проте суд повинен відмовити у задоволенні позову до відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, за наявності заяви про пропуск позовної давності іншого відповідача, якщо виходячи з характеру спірних правовідносин вимоги позивача не можуть бути задоволені (повністю або в частині) лише за рахунок відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, наприклад у випадку подання позову про витребування неподільної речі, яка знаходиться в спільній власності декількох осіб (пункт 25 інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

7. У випадку, якщо відповідач не знав про судовий процес або не був належним чином повідомлений про дати розгляду справи судом першої інстанції і, таким чином, був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач не позбавлений можливості подати заяву про застосування строку давності в суді апеляційної інстанції (ухвала ВССУ від 11.03.2015 р. (поперед. 332 ЦПК) - 43115372, ухвала ВССУ від 08.07.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 46699492, ухвала ВССУ від 01.04.2015 р. (336, 337 ЦПК) - 43555379).

8. Заява про застосування позовної давності може бути також розглянута в апеляційному суді, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (постанова ВСУ від 11.02.2015 № 6-246цс14).

9. Закон не вимагає певної форми подання Заяви про застосування позовної давності письмової чи усної, зробленої в ході судового засідання (ухвала ВССУ від 18.02.2015 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 42863378; ухвала ВССУ від 13.11.2013 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 35328218, ухвала ВССУ від 18.12.2013 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 36264579, ухвала ВССУ від 13.05.2013 (поперед. 332 ЦПК) - 31255817, ухвала ВССУ від 19.10.2011 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 18986147, головуючий Луспеник Д. Д.).

10. У випадку подання усної заяви про застосування строку позовної давності, необхідно чітко та вголос викласти її зміст та вимагати занесення стислого змісту цієї заяви до журналу судового засідання в порядку ЦПК чи протоколу в порядку ГПКУ (ухвала ВССУ від 17.06.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 45388178; ухвала ВССУ від 04.06.2014 р. (336, 337 ЦПК) - 39085942; ухвала ВССУ від 18.12.2013 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 36535903, п. 2.1 постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року).

11. У запереченнях на позов чи зустрічному позові можливо викладати вичерпний зміст заяви про застосування строку позовної давності з відповідною прохальною частиною (у тому числі по тексту), а не лише здійснити загальне посилання на норми ст. 267 ЦК України чи посилання на сплив позовної давності (ухвала ВССУ від 16.09.2015 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 51750151; ухвала ВССУ від 13.05.2015 (336, 337 ЦПК) - 44244082; ухвала ВССУ від 22.04.2015 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 49451954, ухвала ВССУ від 17.07.2014 р. (поперед. 332 ЦПК) - 39840132; ухвала ВССУ від 19.11.2014 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 41558908; ухвала ВССУ від 11.06.2014 (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 39256352; ухвала ВССУ від 11.12.2013 (поперед. 332 ЦПК) - 36204188, ухвала ВССУ від 19.12.2012 р. (нов. розг. 336, 338 ЦПК) - 28309681, лист ВССУ від 16.01.2013 р. N 10-70/0/4-13).

12. У випадку стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту у порядку Закону України «Про захист прав споживачів», а також враховуючи зміст п. 7 ч. 11 ст. 11 цього Закону та Рішення КСУ від 10.11.2011 № 15-рп2011, відповідачі повинні подавати заяву про застосування строку давності для її застосування судом (постанова ВСУ від 20.11.2013 № 6-126цс13 та п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у редакції від 07.02.2014).

13. Вважаю, що у випадку направлення судом касаційної інстанції справи на новий розгляд до суду першої інстанції або до апеляційної інстанції, заява про застосування позовної давності може подаватись на загальних підставах у будь-яких випадках в суді першої інстанції та у випадках, зазначених вище, - в суді апеляційної інстанції. В касаційній інстанції така заява подаватись не може.

14. Зазначені вище правові позиції ВСУ та ВССУ також відповідають п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 13 від 29.05.2013 року.

15. Також, на мій погляд, необхідно дотримуватись пункту 2.1 постанови пленуму ВГСУ у відповідних правовідносинах у цивільному процесі (без посилання на саму постанову в цивільному процесі), зокрема: - у випадку подання заяви та подальшого правонаступництва; - у випадку подання заяви з наступною заміною відповідача, - у випадку подання заяви одним з відповідачем.

Підсумовуючи все зазначене вище та у разі пропуску строку рекомендую подавати саме письмову заяву про застосування строку давності з чітко викладеним змістом відносно позовних вимог та саме через канцелярію суду першої інстанції (з проставленням відмітки суду на іншому примірнику заяви), а також у незалежності від правовідносин та наявності спірних питань щодо можливості застосування позовної давності.

P.S.

Прошу підтримати мою петицію Президентові стосовно заборони ВСУ відходити від своїх правових позицій і надати право ВСУ приймати обов'язкові постанови пленумів.

Павло Хомяк,

директор Юридичної компанії «Антарес»® (м. Дніпропетровськ)

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (21) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Павел Хомяк 11.02.17 | 08:28
buffy88. Нужно вникать. Я тут бываю редко. найдите меня в Facebook.
Iry аж 3 вопроса )
buffy88 09.02.17 | 22:06
как можно получить у вас консультацию, сужусь с приватбанком почти три года, прошу суд о сроке исковой давности, но все время высших специализированный суд стает на сторону приватбанка. кредит 3000 грн был оформлен в 14.02.2008 году в суд подали в мае 2014. после статей умных юристов в интернете подала заявление про использование срока исковой давности, суд первой инстанции и апелляционный суд приняли заявление, ВС отменил. не знаю, что делать.
Iry 05.02.17 | 12:44
А как развиваются события далее ?
Ответчик подает ходатайство о пропуске истцом сроков исковой давности до рассмотрения дела по сути, следовательно судья рассматривает это заявление и ? Каковы варианты ?
Катюша 10.10.16 | 11:51
Спасибо Вам за сделанное хорошее конкретное и полезное разъяснение
Сергей 19.11.15 | 09:13
Спасибо Павел за четко сформулированную и аналитически обоснованную статью
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос