last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Транспортный налог в 2015 году? Не все так просто!

Транспортный налог в 2015 году? Не все так просто!

12:00 25.01.16
Статья Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, г. Днепропетровск (материал публикуется на языке оригинала)
Аналитика правоприменения

Так, 19 січня 2016 року була опублікована стаття «Транспортный налог на «роскошные» авто в 2015 году незаконен - суд».

Окрім цього, 20 січня 2016 року опубліковано інтерв'ю із суддею «Почему налог на «роскошные» авто незаконен: интервью с судьей».

Пропоную розглянути мою точку зору щодо помилковості, на мій погляд, обґрунтувань, викладених судом, стосовно незаконності транспортного податку у розмірі 25000 гривень за 2015 рік згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України в редакції від 01.01.2015 року (далі - ПК). При цьому з висновком суду погоджуюсь, але з інших обґрунтувань.

1. Щодо питання транспортного податку за 2015 рік

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України було введено новий транспортний податок.

Так, в основу власної позиції судом було покладено принцип стабільності податкового законодавства України, який викладено в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК в первинній редакції, а саме:

«стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року».

Прошу більш ретельно звернути увагу на зміст цього підпункту.

Так, у цьому підпункті застосовано такі словосполучення (в контексті):

- «зміни до будь-яких елементів податків»;

- «податки ….їх ставки….не можуть змінюватися протягом бюджетного року».

При цьому згідно з пунктом 7.1 статті 7 ПК під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об'єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, мова в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК йде лише про зміну таких елементів податків та про зміну власне податків.

Окрім цього, статтю 10 ПК (Місцеві податки) з 01.01.2015 року викладено фактично в новій редакції та введено новий місцевий податок «податок на майно» (підпункт 10.1.1), а згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Водночас слід звернути увагу, що в редакції ПК від 25.12.2014 року не існувало ані «податку на майно», ані «транспортного податку». Стаття 267 ПК регулювала питання щодо збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Отже, у статтях 4 та 10 ПК (в редакція від 01.01.2015 року) мова йде саме про новий податок - податок на майно (транспортний податок).

Таким чином, транспортний податок - це новий податок, а тому принцип стабільності, який викладено в підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК, на нього не розповсюджується, а висновок суду помилковий.

Щодо Бюджетного кодексу України, на який також є посилання.

Так, частиною 3 статті 27 Кодексу передбачено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На мій погляд, такі обмеження існують лише до таких законів, які зменшують надходження до бюджету та/або збільшують витрати бюджету. Такої думки додержується й суд.

Водночас, враховуючи, що транспортний податок, який введено в дію з 01.01.2015 року, є саме новим податком та збільшує надходження до бюджету, ця норма Бюджетного кодексу та ці обмеження, щодо прийняття законів, не стосуються нових податків, які збільшують надходження.

Отже, вкрай сміливим є застосування судом до спірних правовідносин безпосередньо статті 8 Конституції України, якою визнається і діє принцип верховенства права, оскільки спірне питання врегульовано такими, що не суперечать між собою, нормами Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України, що не дає право застосовувати пп. 56.21 ст. 56 ПК щодо пріоритету застосування спірних норм на користь платника податків.

Поряд з цим новий податок на майно (транспортний податок), як зазначалося вище, є місцевим податком, а тому умовою його застосування є наявність рішення місцевої ради, яке, в свою чергу, також має певний порядок опублікування та виконання.

Так, згідно з пунктом 8.3 статті 8 ПК до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 ПК місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Згідно з пунктом 10.4 статті 10 ПК установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Отже, підставою для сплати місцевого податку є відповідне рішення міської ради, а не лише відповідна норма ПК, яка набрала чинності.

У той же час є відповідний порядок встановлення місцевого податку та застосування відповідного рішення міської ради.

Наприклад, Дніпропетровська міська рада прийняла рішення від 28.01.2015 року № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року № 5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста» та встановила новий податок на майно (транспортний податок), але в ньому відсутнє посилання на його поширення з метою оподаткування з 01.01.2015 року.

Однак згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК у незмінній редакції рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.

Таким чином, транспортний податок за 2015 рік не повинен нараховуватись, оскільки це місцевий податок, який приймається міської радою (з урахуванням норм ПК), однак умови якого виконуються у певному порядку з урахуванням його опублікування.

На даний час є цікава ухвала ВАСУ від 01.12.2015 року у справі № 361/2373/15-а (№ в ЄДРСРУ 53972318), згідно з якою суд касаційної інстанції погодився із судами попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що оскільки рішення Броварської міської ради Київської області «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території м. Бровари на 2015 рік» прийнято 30.01.2015 року, тобто після 15.07.2014 року, то застосування його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Водночас, на жаль, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд приймає рішення на користь податкової з питань транспортного податку, а саме:

ухвала від 12.01.2016 року у справі № 804/14459/15 (№ в ЄДРСРУ 54950908);

ухвала від 23.12.2015 року у справі № 804/10802/15 (№ в ЄДРСРУ 54771433);

ухвала від 22.12.2015 року у справі № 808/4466/15 (№ в ЄДРСРУ 54602556);

ухвала від 01.12.2015 року у справі № 808/4425/15 (№ в ЄДРСРУ 54051627).

Поряд цим рішень ВАСУ щодо транспортного податку поки немає, але вже починає позитивно вирішуватись питання щодо дії відповідного рішення міської ради, яке прийнято в 2015 році.

2. Щодо питання транспортного податку за 2016 рік

Так, пункт 267.2.1 ПК у редакції станом на 17.09.2015 року мав такий зміст:

«Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см».

Поряд з цим пункт 267.2.1 ПК у редакції станом на 01.01.2016 року має вже інше формулювання:

«Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року».

Отже, у будь-якому випадку фактично відбулась зміна порядку визначення такого елемента транспортного податку, який вже не є новим податком, як «об'єкт оподаткування», а тому є підстави посилатись на підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК.

Поряд з цим, під об'єкт оподаткування вже підпадає будь-яке легкове авто до 5 років та незалежно від об'єму циліндрів двигуна, однак вирішальним є питання вартості такого авто.

Таким чином, на мій погляд, у такому випадку для кожного окремого платника податків необхідно доводити саме зміну такого елемента податку, як «об'єкт оподаткування» транспортного податку у порівняння з попереднім 2015 роком.

Наприклад, платник податків мав у 2015 році легковий автомобіль до 5 років з об'ємом циліндрів двигуна до 3000 куб. см (включно), а тому не підпадав під вимоги цієї норми.

Однак, якщо стосовно цього легкового автомобіля у 2016 році також не минуло більше п'яти років від року випуску, однак його вартість перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, то такий платник вже повинен сплачувати транспортний податок.

Отже, у цьому випадку норма статті 4 ПК та норма статті 267 ПК є суперечливими для нього, а тому можливо намагатись застосовувати правило пріоритету для застосування спірних норм згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК щодо пріоритету застосування спірних норм на користь платника податків та звільнювати від сплати транспортного податку за 2016 рік у разі доведеності відповідності легкового автомобіля платника умовам статті 267 ПК у 2016 році та невідповідності такого легкового автомобіля умовам статті 267 ПК у 2015 році у відповідній редакції цієї статті.

Чекаємо практику Вищого адміністративного суду України з питання транспортного податку …

Павло Хомяк,

директор ЮК «Антарес»®, м. Дніпропетровськ

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (38) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Павел Хомяк 23.11.16 | 10:51
Татьяна! Этот является предметом статьи ? Отдельный вопрос.
Татьяна 22.11.16 | 19:59
Павел, а как насчет сроков обращения ДФС в суд? С какого момента считать срок?
umanets 21.11.16 | 12:03
Павел, можете прокомментировать решение ВАСУ ?
reyestr.court.gov.ua/Review/62528464
Хомяк Павел 14.09.16 | 07:25
Статья верная. Постанова ВАСУ від 30.08.2016 року по справі № 826/22028/15 (№ в ЄДРСРУ 60223298).
Хомяк Павел 26.04.16 | 09:56
вроде как первое решение ВАСУ по транспортному налогу Ухвала ВАСУ від 19.04.2016 року по справі № 804/14459/15 (№ в ЄДРСРУ 57344694) - новое рассмотрение.
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос