last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Персоны Шаді Саад: «Останні зміни корпоративного законодавства більшість приймає як обов’язок, хоча при вмілому їх використанні можна спростити управління акціонерним товариством»

Шаді Саад: «Останні зміни корпоративного законодавства більшість приймає як обов’язок, хоча при вмілому їх використанні можна спростити управління акціонерним товариством»

11:06 02.12.16
Про основні зміни в корпоративному законодавстві редакції «ЮРИСТ&ЗАКОН» розповів один із кращих в Україні фахівців з корпоративного права
Персоны

Значні зміни у корпоративному законодавстві, що відбулися у 2016 році, поставили багато питань як безпосередньо перед бізнесом, так і перед фаховими спеціалістами. Про першу практику їх застосування, про проблеми та шляхи їх вирішення редакції «ЮРИСТ&ЗАКОН» розповів один із кращих в Україні фахівців з корпоративного права - Шаді Саад, директор Saad Legal, заступник голови Ради учасників Національного депозитарію України, член президії ГС "Українські емітенти".

«Ю&З»: Які основні зміни в корпоративному законодавстві відбулися у 2016?

Шаді Саад: 2016 рік став роком багатьох змін у корпоративному законодавстві.

Основними змінами є впровадження інститутів незалежних директорів та похідного позову, змінами порядку скликання та проведення загальних збрів акціонерів та врегулювання правочинів із заінтересованістю. Нарешті запроваджено суттєву різницю між публічними та приватними товариствами. Світова практика також передбачає таку різницю.

«Ю&З»: Які з них, на Ваш погляд, є найбільш важливими (особливо вплинули на діяльність акціонерних товариств) і чому?

Шаді Саад: Перш за все, виключено обмеження щодо максимальної кількості акціонерів у приватних товариствах. Більшість публічних товариств фактично не є такими. Ще за часів перших масштабних корпоративних змін, коли відкриті та закриті акціонерні товариства змінювались на публічні та приватні, незрозумілим було встановлення чисельних обмежень для приватних товариств. Тому зняття обмежень чисельності акціонерів дозволить товариствам привести свій статус до реального.

Удосконалення порядку прийняття рішення про вчинення правочинів із заінтересованістю суттєво змінить відношення мажоритарного акціонера до міноритарного. Адже, заінтересована особа не має права голосу за таке рішення. Порушення цієї вимоги вже призводить до оскарження рішень та визнання таких правочинів недійсними.

Також важливою зміною є впровадження інституту незалежного директора. Змінами значно звужено перелік осіб, які можуть бути обрані до Наглядової ради. З одного боку, це має певні позитивні наслідки - до Наглядової ради обираються особи, які мають відношення до товариства та\або особи, які відносяться до цієї посади, як до роботи. З іншого боку - до 01.05.2016 р. багато членів НР були просто особами, наближеними до мажоритарного акціонера. Тепер необхідно більш виважено відноситись до таких призначень, особливо у публічних товариствах. Тому, для мажоритарного акціонера з'явились певні складнощі у призначеннях.

В моїй судовій практиці вже є виграні справи про визнання недійсним рішення зборів про обрання членів Наглядової ради, в т.ч. через невідповідність обраної особи вимогам законодавства до члена НР.

«Ю&З»: Чи можливо в цілому охарактеризувати зміни як позитивні? Чи задоволений бізнес?

Шаді Саад: Загалом, зміни законодавства позитивно вплинуть на розвиток корпоративного управління в Україні та дозволять збалансувати права та обов'язки мажоритарних та міноритарних акціонерів. Більшість акціонерних компаній приймають ці зміни як обов'язок, не розуміючи фундаментальних наслідків. Хоча, при вмілому використанні цих змін можна спростити управління акціонерним товариством.

Поняття бізнесу здебільшого асоціюється із його основним власником, тому зміни 2016 року не дуже подобаються бізнесу. Крім того, приведення діяльності у відповідність до змін передбачає додаткові витрати. У поєднанні зі збільшенням можливостей міноритарному акціонеру захистити свої права - задоволеність бізнесу невисока.

Більшість моїх клієнтів - акціонерні товариства та їх мажоритарні власники, але я з оптимізмом ставлюсь до законодавчих змін, адже вважаю, що має бути корпоративний баланс.

«Ю&З»: Що не зрозуміло бізнесу? Які виникають проблеми? З якими питаннями найчастіше звертаються до Вас?

Шаді Саад: Найбільшою проблемою багатьох українських акціонерних товариств є неповне усвідомлення нових вимог та наслідків змін у законодавстві. Багато компаній здійснюють корпоративне управління за звичним сценарієм, за яким діяли у попередні роки.

Відсутність ринку публічного залучення акціонерного капіталу нівелює значення законодавчих змін. Бізнес просто не розуміє, що йому дасть покращення рівня корпоративного управління, адже в Україні неможливо залучити акціонерний капітал.

Найбільше проблем пов'язано з прийняттям рішень про вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю. Це особливо актуально для холдингів, в т.ч. міжнародних. В мене є клієнти в яких постачальником сировини та отримувачем готової продукції - є виключно мажоритарний акціонер. Всі його угоди є правочинами із заінтересованістю і йому доволі складно законно прийняти рішення про їх вчинення. Доводиться шукати можливості для врегулювання такої задачі.

Останнім часом активізувались угоди M&A, у класичному розумінні. В таких клієнтів виникають складнощі з побудовою ефективної системи корпоративного управління за «новими правилами», можливістю приймати оперативні управлінські рішення. Крім того, нерідко, є необхідність структурувати корпоративні активи з метою їх захисту.

Враховуючи цьогорічну активізацію рейдерських груп - питання захисту бізнесу та відбиття атак на бізнес було одним з найбільш актуальних.

Суттєвих змін зазнав порядок скликання, організації та проведення загальних зборів акціонерів. Питання схоже на досить зрозуміле, але, насправді, складнощів з якими стикаються акціонерні товариства при проведенні Зборів дуже багато. Крім того, закон має деякі прогалини, які поки що неможливо вирішити на 100%

«Ю&З»: Чи вплинули зміни в законодавстві на характер порушень, яких припускаються акціонерні товариства?

Шаді Саад: Більшість акціонерних товариств ще не встигли порушити нові вимоги законодавства. Пік порушень припаде на першу половину 2017 року. Саме у цей період відбудуться масові зміни типу товариства з публічних на приватні та приведення діяльності у відповідність до змін. Крім того, у цей період відбудуться більшість загальних зборів, на яких будуть прийматись рішення про схвалення правочинів. Обидві ці обставини надають акціонерам права обов'язкового викупу, а отже можливі корпоративні спори з цих питань.

Станом на сьогодні, найчастішими порушеннями є - порушення порядку прийняття рішень, скликання та проведення зборів та розкриття інформації на фондовому ринку.

«Ю&З»: Чи вплинули зміни в порядку виплати дивідендів на інвестиційну привабливість українських акціонерних товариств? Позитивно чи негативно?

Шаді Саад: Зміни порядку виплати дивідендів є частковим поверненням до старої системи. Законодавець дозволив виплачувати дивіденди безпосередньо акціонерам, не через депозитарну систему. Але НКЦПФР відкоригувала цей недолік та забезпечила обов'язок справедливої виплати всім акціонерам.

Наразі, вплив на інвестиційну привабливість українських компаній здійснює не порядок виплати дивідендів, а рішення НБУ. Мораторій на виплату дивідендів нерезидентам вбив будь-яку інвестиційну привабливість українських акціонерних товариств перед іноземними інвесторами. Навіть часткове тимчасове послаблення обмежень не покращило ситуацію. Неможливо закликати інвесторів до України гарантуючи їм НЕповернення їх інвестицій. Взагалі, можливість НБУ частково призупиняти норми законодавства - вражає...

«Ю&З»: Чи є вже практика подання похідних позовів? Які перспективи їх використання в Україні? Чи стануть вони ефективним механізмом захисту прав акціонерів?

Шаді Саад: Запровадження інституту похідного позову матиме значні позитивні наслідки для рівня корпоративного управління та інвестиційної привабливості України в цілому. Такий інститут існує у розвинених країнах, в т.ч. європейських країнах та США. Головним чинником похідного позову є впровадження механізму стримування посадових осіб від зловживань службовими повноваженнями. Законодавець доволі суттєво обмежив можливості для використання такого позову, але судова практика вже напрацьовується.

Дехто вважає, що похідний позов стане новою формою так званого «білого чи сірого рейдерства», але такий позов є інструментом збалансування прав та обов'язків мажоритарного та міноритарного акціонерів.

Застосування похідного позову доволі складний механізм і на сьогодні подано всього чотири таких позови. Відповідно до судової стратегії одного з проектів, ми подаємо похідний позов в інтересах клієнта. Можливо він буде п'ятий. Багато посадових осіб товариств ще не усвідомили наслідки впровадження похідного позову, але з часом це стане вагомою перешкодою для зловживань з їх боку.

«Ю&З»: Якби Ви могли дати лише одну пораду, як акціонерному товариству жити за новими правилами, що б Ви порадили?

Шаді Саад: Кваліфіковано розробляйте внутрішні документи товариства та не порушуйте їх! Наслідки порушень призводять до суттєвих матеріальних втрат.

«Ю&З»: Чи схильні сьогодні суди задовольняти позови про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, виходячи лише з мотивів порушення прав інвесторів? В чому секрет Ваших успіхів?

Шаді Саад: Корпоративні спори відносяться до категорії складних та нерідко розглядаються за участі колегії суддів у першій інстанції. Корпоративна судова практика доволі повільно реагує на зміни законодавства, тому бувають випадки, коли ми виграємо прецедентні справи.

Визнання рішень загальних зборів складний процес. Просто наявність факту порушення якоїсь норми часто не є підставою визнання рішення недійсним. На початку співпраці з новим клієнтом я завжди аналізую його корпоративні документи, в т.ч. рішення зборів, на предмет ризиків визнання їх недійсними. Нажаль, нерідко я бачу можливі підстави для їх оскарження.

При створенні компанії я вирішив сконцентруватись виключно на корпоративному праві. Така вузька спеціалізація дозволяє бути максимально ефективним у конкретній практиці. На сьогоднішній день в нас немає жодної програної справи та останні декілька років ми приймаємо активну участь у законотворчому процесі.

Оскільки сьогодні, насправді, багато компаній все ще здійснюють корпоративне управління за звичним сценарієм, не зовсім розуміючи, як і для чого треба застосовувати нові правила, компанія «ЛІГА:ЗАКОН», розуміючи потреби ринку в цій інформації, організувала практикум «Аналіз та практика застосування змін корпоративного законодавства у 2016 р. Перспективи розвитку корпоративного управління у 2017-2018 роках», під час якого провідний експерт Шаді Саад відповість на всі питання, пов'язані з новими вимогами законодавства та правилами життя акціонерних товариств в новій реальності. Практику відбудеться 8 грудня 2016 року в м. Києві. Більш детально з умовами участі можна ознайомитися на сторінці практикуму.

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (2) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Правовед 03.12.16 | 13:01
всё это реклама-реклама-реклама..за счёт ресурса Лиги...
Фемида 02.12.16 | 11:35
Мда, Юрлига совсем сдулась
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос