last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Новая судебная эпоха. Что будет с судебной практикой и юристами?

Новая судебная эпоха. Что будет с судебной практикой и юристами?

12:32 06.06.16
Статья Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес» ®, г. Днепропетровск
Аналитика правоприменения

Як усім відомо, 02.06.2016 було внесено суттєві зміни до Конституції України (щодо правосуддя) і прийнято в цілому один імплементаційний Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон), згідно з якими попередні суди, зокрема ВСУ, ВГСУ, ВССУ, ВАСУ ліквідуються з початком роботи нового Верховного Суду в складі не менш як 65 суддів (пункти 6 - 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону). Отже, орієнтовно в лютому - березні 2017 року розпочнуть роботу Верховний Суд та касаційні суди в його складі. Вважаю ці події безпрецедентними в історії України.

Через це постає логічне питання: а що буде із судовою практикою, напрацьованою роками Верховним Судом України (постановами ВСУ тощо), постановами пленумів та іншими роз'ясненнями, а також рішеннями всіх вищих спеціалізованих судів? Відповідь на сьогодні можна лише прогнозувати, оскільки є можливість аналізувати тільки новий ЗУ «Про судоустрій та статус суддів». Також цікавими є питання щодо прав на здійснення узагальнень судової практики новими судами та щодо наслідків для практикуючих юристів після введення адвокатської монополії.

Однак у будь-якому випадку зазначений матеріал не є передчасним з огляду на відсутність процесуальних кодексів, адже постала необхідність під час їх підготовки звернути увагу на питання щодо збереження масивного фонду судової практики та узагальнень.

Так, відповідно до ст. 37 Закону в складі Верховного Суду діють:

1) Велика Палата Верховного Суду;

2) Касаційний адміністративний суд;

3) Касаційний господарський суд;

4) Касаційний кримінальний суд;

5) Касаційний цивільний суд.

Також буде створено два Вищих спеціалізованих суди (ст. 31 Закону).

1. Щодо прав нових судів на здійснення узагальнення судової практики

Так, відповідно до цього Закону вбачається:

- Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону);

- Верховний Суд здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики (п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону);

- Верховний Суд здійснює інші повноваження, визначені законом (п. 7 ч. 2 ст. 36 Закону);

- Велика Палата Верховного Суду аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики (п. 3 ч. 2 ст. 45 Закону);

- Велика Палата Верховного Суду здійснює інші повноваження, визначені законом (п. 4 ч. 2 ст. 45 Закону);

- Пленум Верховного Суду не має повноважень щодо надання узагальнень судової практики. Проте, зважаючи на наявність відсильної норми в ст. 46 Закону такого змісту: «розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень», не виключено надання таких повноважень іншими законами або процесуальними кодексами;

- Судові палати касаційного суду лише аналізують судову статистику та вивчають судову практику (п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону);

- Судові палати касаційного суду здійснюють інші повноваження, визначені законом (п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону);

- Вищий спеціалізований суд аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд (п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону);

- Вищий спеціалізований суд здійснює інші повноваження, визначені законом (п. 3 ч. 1 ст. 32 Закону);

- Апеляційний суд аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд (п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону);

- Апеляційний суд здійснює інші повноваження, визначені законом (п. 4 ч. 1 ст. 27 Закону).

Таким чином, вбачається, що узагальнення судової практики здійснюється Великою Палатою Верховного Суду, яка складається з 21 судді (ст. 45 Закону), а також Вищими спеціалізованими судами та апеляційними судами з обов'язковим повідомленням Верховного Суду. У Законі не закріплено обов'язковість для застосування цих узагальнень. Щодо апеляційних судів, то такі права, на мій погляд, є сумнівними. Водночас питання стосовно інших повноважень усіх судів може буде окремо врегульовано іншим законом, враховуючи наявність відсильних норм у ст. ст. 27, 36, 44, 45 Закону.

2. Щодо забезпечення однакового застосування новими касаційними та вищими спеціалізованими судами норм права

З цього приводу в Законі зазначено:

- Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 6 ст. 36 Закону);

- Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами (п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону).

Таким чином, найімовірніше, Велика Палата Верховного суду розглядатиме справи щодо неоднакового застосування касаційними та спеціалізованими судами норм матеріального й процесуального або лише матеріального права.

Тобто, на мій погляд, чинну функцію Верховного Суду України щодо усунення розбіжностей у разі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, буде повністю або частково збережено. Разом з тим необхідно дочекатися проектів відповідних процесуальних кодексів у новій редакції або змін до них, оскільки поки що незрозумілим є питанням, які рішення будуть прикладом такого неоднакового застосування.

3. Щодо застосування постанов Верховного Суду України та рішень Вищих спеціалізованих судів України після початку роботи Верховного Суду

З цього приводу, як було зазначено вище, поки що питання залишається відкритим, оскільки фактично судові рішення приймались іншими судами (ВСУ, ВГСУ, ВАСУ, ВССУ), які будуть ліквідовані. Проте, на мою думку, необхідно в майбутніх процесуальних кодексах зберегти поточний статус постанов ВСУ для можливості їх застосування всіма новими судами, у тому числі й Великою Палатою Верховного Суду. Також слід залишити можливість для застосування рішень ВГСУ, ВАСУ, ВССУ (як приклади неоднакового застосування) поряд з рішеннями касаційних судів у складі ВС для можливості вірогідного перегляду рішень відповідних касаційних і нових вищих судів Великою Палатою Верховного Суду. Це питання також необхідно закріпити в процесуальних кодексах.

У разі ж ігнорування цих питань і повного форматування судової практики потребуватимуться роки для її відновлення та усталення. Також слід звернути увагу, що основні кодекси приймалися у 2003 році, а отже необхідно зберегти напрацьовану практику щодо застосування норм права та забезпечити більш-менш очікуваний і вірогідний результат від рішень нових судів. Водночас, ураховуючи відсутність прецедентного права, новий Верховний Суд не позбавлений можливості формувати свою практику, однак основна його функція - забезпечити сталість і єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Також слід звернути увагу, що кваліфікаційне оцінювання суддів продовжує здійснюватися в частині перевірки суддів на знання правових позицій Верховного Суду України (http://vkksu.gov.ua/userfiles/dodatok%203-4.pdf).

4. Щодо дії узагальнень і роз'яснень ВСУ, ВГСУ, ВССУ, ВАСУ після початку роботи ВС

Як відомо, ВСУ через відсутність повноважень уже 6 років не оновлює власні постанови Пленуму узагальнюючого характеру. Водночас ВСУ постійно надавав відповідні узагальнюючі публікації у Віснику Верховного Суду України, які використовувалися в практиці. Разом з цим вищі спеціалізовані суди намагалися підтримувати свої постанови пленуму в актуальному стані, ураховуючи відповідні права на такі узагальнення, передбачені законом. Та є випадки явних суперечностей між спеціалізаціями з багатьох питань. Усі ці узагальнення мали рекомендаційний характер, але, безумовно, використовувалися судами та іншими інстанціями, а отже були частиною судової практики.

Найімовірніше, з огляду на прийняття їх судами, які буде ліквідовано, зазначені узагальнення втратять актуальність при застосуванні. Разом з тим, на мій погляд, необхідно дуже зважено підійти до цього питання, ураховуючи значну працю науковців і суддів поточних вищих спеціалізованих судів з питань узагальнення практики стосовно власної спеціалізації. Щонайменше, слід залишити за Верховним Судом, касаційними та новими вищими спеціалізованими судами право використовувати відповідні роз'яснення, узагальнення та постанови пленумів (у тому числі й ВСУ) до прийняття Великою Палатою Верховного Суду або вищими спеціалізованими судами нових узагальнень судової практики з відповідних питань. Проте з цього приводу в Законі немає жодних посилань.

Загалом, позитивно оцінюю питання щодо можливості здійснення узагальнення судової практики саме Верховним Судом, оскільки маємо абсурдну ситуацію, коли вищі спеціалізовані суди мають право здійснювати узагальнення судової практики, а Верховний Суд України ні. Однак це питання можливо було якісно врегулювати, та й лише невеликим законопроектом, ще 6 років тому.

Водночас залишилося питання щодо можливості застосування поточних постанов ВСУ, постанов пленумів, а також рішень судів касаційної інстанції, що ліквідуються, після початку роботи Верховним Судом і касаційними та вищими судами.

5. Щодо наслідків для практикуючих юристів з повною вищою юридичною освітою після впровадження адвокатської монополії

Ураховуючи, що реформа адвокатури є складовою частиною судової реформи, вважаю необхідним зауважити стосовно питання монополізації ринку адвокатських послуг і наслідків такої монополізації для практикуючих юристів з повною вищою юридичною освітою або другим (магістерським) рівнем вищої юридичної освіти.

Так, на сайті Ради з питань судової реформи є проект змін до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у редакції від 27.04.2016.

Згідно з пропозиціями до Прикінцевих положень Закону щодо статті 6 зазначено:

«У Прикінцевих положеннях встановити: <...> Особи, які мають досвід представництва у судах протягом 5 років поспіль, можуть стати адвокатом шляхом складання письмового анонімного тестування без проходження стажування».

Отже, планується конвертація досвіду практикуючих юристів і спрощений порядок доступу.

Тож чекаємо на нові процесуальні кодекси або зміни до них, а також зміни до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Павло Хомяк,

директор Юридичної компанії «Антарес» ® (м. Дніпропетровськ)

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (40) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Ирина Ногина 17.06.16 | 12:27
Дошли руки почитать закон, и ровно те же мысли что у Кривий Ріг. Цель реформы - перезагрузка судейского штата. Для остальных юристов принципиально ничего не изменится, принципы процесса - те же, просто специализированные суды войдут в состав ВСУ, а функции сегодняшнего ВСУ будет выполнять Большая палата ВС. Словом, законодатель пошёл по протоптанной дорожке: если надо сменить команду чиновников, это делается через ликвидацию органа и создание нового с аналогичным функциями. Примеров десятки.
Владимир82 13.06.16 | 10:02
Статья хорошая, и тема актуальная. Но как то странно читать такие сомнительные комментарии от автора статьи
Кривий Ріг 11.06.16 | 17:58
На мою думку, дійсно, для того щоб якось законно звільнити суддів системи "Яконувич та Компанія" необхідно робити таку складну і на перший погляд безглузду реформу.
Лише через ліквідацію можливе маштабне звільнення суддів ВСУ, ВГСУ, ВССУ, ВАСУ
Здивований 11.06.16 | 15:35
Павле, а що має вищу юридичну силу на Вашу думку? Стаття у віснику ВСУ чи Закон?
Погляньте ще раз на ч.2 ст.214 та ч. 1 ст. 360-7 ЦПК, ч.2 ст.8 КАС, ст. 458 КПК (нового), ст. 111-28 ГПК, навчіться визнавати свої помилки, і припиніть псувати свою ділову репутацію коментарями під своєю ж статтею. Ви ж юрист.
Напишіть наступну статтю якісніше - і ми всі будемо раді Вас похвалити.
Хомяк Павел 10.06.16 | 17:52
Алексей Шевченко, Здивований! Аргументов - 0. Рекомендую Вам, на досуге, и после внимательного прочтения Вестника ВСУ от 04.2016, прочитать также и Вестник ВСУ от 01.2004, в частности, статью Я.М. Романюка "Гарантії захисту права власності на землю: окремі аспекти застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод". И вообще, подпишитесь на Вестник ВСУ.
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос