last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Дорожня карта для нової редакції КАСУ від судді (частина 3)

Дорожня карта для нової редакції КАСУ від судді (частина 3)

14:07 21.12.17
Суддя-спікер Одеського апеляційного адміністративного суду, член правління АРССУ Олександр Кравець спеціально для ЮРЛІГИ проаналізував новий Кодекс адміністративного судочинства
Аналитика правоприменения

Першу частину аналізу нової редакції Кодексу адміністративного судочинства читайте тут. Друга частина доступна за цим посиланням.

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ ЗА УЧАСТЮ СУДДІ

Впроваджено врегулювання спору за участю судді за згодою сторін до початку розгляду справи по суті (ст. 184 КАСУ). Суддя має право звертати увагу сторони на судову практику, проте не має права надавати поради та оцінювати докази (ч. ч. 5, 6 ст. 186 КАСУ). Однак у разі здійснення процедури суддя, який брав участь, не може брати участь у розгляді справи по суті (ч. 4 ст. 37 КАСУ).

Ухвала про затвердження умов примирення може бути подана для примусового виконання (ч. 3 ст. 191 КАСУ).

ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ

Засідання у режимі відеоконференції можливе за умови, якщо:

1) є технічна можливість суду;

2) участь учасника не визнавалась обов'язковою;

3) заява про проведення за 5 днів до с/з;

4) свідок, експерт, спеціаліст - тільки у приміщенні суду;

5) ризики технічної неможливості несе заявник (ст. 195 КАСУ).

Але за п. 3 ч. 2 ст. 205 КАСУ виникнення технічних проблем є підставою для відкладення с/з, крім випадку, коли воно може відбутися без участі такої особи.

ЗУПИНЕННЯ ТА ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ

Суд має право зупинити провадження до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах судом касаційної інстанції та до вирішення питання про відвід (п. п. 5, 8 ч. 2 ст. 236 КАСУ).

Суд закриває провадження у справі щодо оскарження НПА або акта індивідуальної дії в разі його визнання протиправним або нечинним рішенням суду, що набрало законної сили, а також щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності СВП, якщо ним було виправлено порушення, а повне відновлення прав можливе без визнання їх протиправними після такого відправлення (ч. 1 ст. 238 КАСУ).

Олександр Кравець

ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ ПРАВА

"Ефективний" засіб захисту порушених прав за стандартами ЄСПЛ (див. рішення у справі "Юрій Михайлович Іванов проти України") передбачено ст. 245 КАСУ. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5. Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову урегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

6. У випадках, визначених у частинах третій п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

МОТИВУВАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 246 КАСУ мотивувальна частина судового рішення повинна містити:

мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

це збігається з постановою апеляційного суду;

пп. "в" ч. 3 ст. 322 КАСУ ... мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Також згідно з п. 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р. рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються, для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак згідно з п. 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р. статтю 6 (п. 1) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, законодавець підвищив стандарт мотивування... та дуже ускладнив роботу суду... так що єдиними запобіжниками стають допустимість і належність доказів... щоб не описувати зайве...

ОКРЕМІ УХВАЛИ як ефективний засіб реагування суду на порушення

Стаття 249 КАСУ:

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

3. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

5. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

6. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Крім того, Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (ч. ч. 8 - 9 ст. 249 КАСУ).

ОБМЕЖАННЯ ПРИ ПРОГОЛОШЕННІ РІШЕННЯ

При проголошенні судового рішення (повного або скороченого) суддя не оголошує такі відомості щодо учасників справи:

1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

2) реєстраційні номери транспортних засобів;

3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

4) інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні (ст. 250 КАСУ).

РОЗГЛЯД ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ СПРАВ

Мирні зібрання (стаття 280 КАСУ):

7. Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.

9. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов'язаний його застосувати.

Але пам'ятаємо про рішення ЄСПЛ у справі "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року (заява № 20372/11). У цій справі Суд констатував порушення статей 7 та 11 Конвенції, спричинені наявністю законодавчої прогалини щодо регулювання свободи зібрань, яка існує в законодавстві України протягом понад двох десятиліть. Беручи до уваги системний характер проблеми, яку виявлено в цій справі, Суд наголошує, що слід невідкладно реформувати законодавство й адміністративну практику України для приведення їх у відповідність до висновків Суду, викладених у цьому рішенні, та вимог статей 7 та 11 Конвенції.

Таким чином, до цього часу вже понад 20 років незалежності відсутні законодавчі підстави для заборон!!!

ТИПОВІ СПРАВИ

Якщо в провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Стаття 290 КАСУ відкриває можливості для вчасного формування актуальної судової практики... не потрібно буде чекати кілька років, щоб справа потрапила до ВС.

АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

СТРОКИ

Стаття 295 КАСУ збільшує строки на апеляційне оскарження. Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Аналогічні строки в суді касаційної інстанції (ст. 342 КАСУ).

Ст. 297 КАСУ змінює порядок подання апеляційної скарги: апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Частина 2 ст. 299 КАСУ встановлює запобіжник порушення принципу правової визначеності для прокурорів... один рік, але для інших СВП, тільки в разі належного повідомлення та залучення до участі у справі...

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Стаття 309 КАСУ встановлює строк апеляційного розгляду: 60 днів для постанови; 30 днів для ухвали + 15 днів додатково.

ЗАКРИТТЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 305 КАСУ додає підстави для закриття апеляційного провадження, у тому числі щодо особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не має право підписувати апеляцію, а також після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою, питання про права, обов'язки та законні інтереси якої не вирішувалися судом 1-ої інстанції.

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

МЕЖІ АПЕЛЯЦІЙНОГО РОЗГЛЯДУ

Частина 2 ст. 308 КАСУ встановлює, що відтепер неправильне рішення суду 1-ої інстанції, прийняте з порушенням норм матеріального та/або процесуального права, має бути скасоване, незважаючи на межі та доводи апеляційної скарги...

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 223 КАСУ нарешті революційно та розумно вирішено питання "додаткової" апеляційної скарги, що надійшла після розгляду первинної.

При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Але суд апеляційної інстанції розглядає цю скаргу тільки в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи, та відмовляє у відкритті провадження, якщо суд вже розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

ПОСТАНОВИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Стаття 315 КАСУ визначає, що:

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі чи припинення юридичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для закриття (стаття 319 КАСУ);

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 28 цього Кодексу; якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, під час розгляду справи судом першої інстанції заявив про непідсудність справи (стаття 318 КАСУ);

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 15 частини першої цієї статті.

Статтею 317 КАСУ встановлено, що:

3. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов (ст. 321).

Таким чином, апеляційний суд по суті приймає тільки ПОСТАНОВИ та повертає на новий розгляд тільки при порушенні підсудності, що зазначено в апеляційній скарзі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Розширений перелік ухвал, що підлягають касаційному оскарженню:

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 328 КАСУ).

Безумовне поновлення процесуального строку:

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ст. 329 КАСУ).

СУДОВІ РІШЕННЯ, ЯКІ МОЖЛИВО ОСКАЖИТИ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ

- можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку:

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

13) закриття провадження у справі;

17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

- можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

- судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

4. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

ВІДМОВА У ВІДКРИТТІ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Законодавець встановив нові "процесуальні фільтри". Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо: 5) суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

2. У справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

3. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики (ст. 333 КАСУ).

Крім того, за ч. 5 ст. 328 КАСУ не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, зазначених у КАСУ.

МЕЖІ КАСАЦІЙНОГО РОЗГЛЯДУ

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, але не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 3 ст. 341 КАСУ).

ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 386 КАСУ), та подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі (ст. 275 КАСУ).

На відміну від попередньої редакції КАСУ, це знімає навантаження на суди апеляційної та касаційної інстанцій, що є справедливим та розумним.

ОБЕРЕЖНО, МОЖЛИВА ВТРАТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ!!!

Стаття 3761 КК України. Незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя

1. Умисне внесення неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що функціонує в суді, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації України, їх органах, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в таких системах, чи інше втручання в роботу таких систем, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, або іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до таких систем";

На жаль, редакція цієї норми встановлює відповідальність суддів не тільки за несвоєчасне внесення відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, іншої автоматизованої системи, що функціонує в суді, попри наявність прямого умислу чи шкідливі наслідки, чи довготривалість, а й за інше втручання в роботу таких систем, навіть не вказуючи про протиправність такого втручання... До речі, втручанням у роботу є й внесення відомостей до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Олександр Кравець,

суддя-спікер Одеського апеляційного адміністративного суду, член правління АРССУ

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (0) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос