last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Правосуддя стане доступнішим: вироблено підхід до застосування ставок збору

Правосуддя стане доступнішим: вироблено підхід до застосування ставок збору

10:00 24.07.17
Юристи ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Єгор Свідло та Володимир Чабан проаналізували практику визначення судами застосовної ставки судовго збору
Аналитика правоприменения

Частина друга статті 4 Закону «Про судовий збір» (надалі - Закон) встановлює розміри ставок судового збору, які особа повинна сплатити до Державного бюджету України за подання, наприклад, позовної заяви або скарги на рішення суду. Якщо мова йде про господарський процес, то за подання позовної заяви майнового характеру особа повинна сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Неважко порахувати, що у справах, де сума спору буде перевищувати 16 мільйонів гривень, доведеться заплатити максимальну ставку судового збору у розмірі 240 тисяч гривень. Так, за нинішнім офіційним курсом Національного банку України це приблизно 600 тисяч доларів США. Чи багато на практиці таких справ, в яких сума позовних вимог складає більше 600 тисяч доларів США? Якщо говорити про місто Київ, де зосереджені провідні компанії в Україні, то, як свідчить статистика за 2016 рік, таких справ достатньо велика кількість. Чи 240 тисяч гривень судового збору (більше ніж 9 тисяч доларів США) це великі гроші за можливість «посудитися» в господарському суді? На нашу думку, однозначно так.

Більше того, частина п'ята статті 6 Закону передбачає, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Тобто, якщо сума позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, складає більше 16 мільйонів гривень, то вона також повинна сплатити до Державного бюджету України 240 тисяч гривень.

А тепер уявимо ситуацію, коли ми маємо комплексний спір, де подано позов майнового характеру (сплачено максимальну ставку судового збору), зустрічну позовну заяву (наприклад, одна вимога немайнового характеру) та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (також сплачено максимальну ставку судового збору). І, отримавши судове рішення, особа, частково не погоджуючись із зазначеним рішенням, хоче подати апеляційну скаргу.

Єгор Свідло

Так, частина друга статті 4 Закону передбачає, що за подання апеляційної скарги на рішення суду особа повинна сплатити 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З вищенаведеної норми не зовсім зрозуміло, яку саме позовну заяву, іншу заяву і скаргу мав на увазі законодавець? На нашу думку, особа, яка хоче оскаржити судове рішення в частині, повинна сплатити 110 відсотків від ставки судового збору, яка підлягала сплаті лише в частині розгляду її конкретних вимог. Натомість, якщо судове рішення в іншій частині особою не оскаржується (наприклад, вона погоджується із судовим рішенням в частині відмови в задоволені позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а оскаржує судове рішення в частині задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову), вона відповідно не повинна сплачувати судовий збір щодо розгляду такої вимоги.

Проте, до недавнього часу господарські суди керувалися підпунктом 2.15 пункту 2 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у редакції постанови пленуму від 16.12.2015 року № 2 «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України» , де зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. Аналогічний висновок міститься і в Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України № 484-VIII від 22.05.2015 року)» № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року. Прикладом такої позиції господарських судів є, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 28.04.2016 року у справі № 910/13161/15, від 14.02.2016 року у справі № 910/11965/16, від 31.01.2017 року у справі № 910/8883/16 та від 16.05.2017 року у справі № 910/11969/16.

Володимир Чабан

Якщо зазначену позицію суду касаційної інстанції застосувати до нашого прикладу комплексної справи, яка описана вище, то виходить, що за подання апеляційної скарги на рішення суду особа повинна сплатити 529 760,00 гривень (240 000,00 х 110 % + 1 600 х 110 % + 240 000,00 х 110 %), тобто більше 20 тисяч доларів США. 20 тисяч доларів США, панове, за оскарження судового рішення в частині!

Проте, не все так безнадійно. Вже найближчим часом ситуація може кардинально змінитися. Так, у постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 року у справі № 3-164гс17 міститься правовий висновок про те, що у разі оскарження в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду первісного, так і зустрічного позовів, а у разі оскарження судового рішення лише в частині вирішення одного із позовів судовий збір має сплачуватися, виходячи із розміру ставки, що підлягала сплаті при подані відповідного позову. В основу такого висновку, який в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції, Верховний Суд України поклав положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Аналогічну позицію також вже зайняв і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 21.06.2017 року у справі № 905/89/17.

Таким чином, останні постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України надають нам впевненості, що питання, платити чи не платити, буде вирішуватись судами на користь скаржників, унеможливлюючи ситуацію сплати особою судового збору за вимоги, які вона не оскаржує.

Єгор Свідло, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»,

Володимир Чабан, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Все решения судов Вы можете легко найти в Системе анализа судебных решений VERDICTUM, созданной для аналитической работы с многомиллионным массивом судебных решений. Если Вы еще не пользуетесь системой, закажите тестовый доступ или приобретите VERDICTUM.

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (3) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
123 24.07.17 | 16:22
шопопало. приплили позицію по первісному і зустрічному позовам до своїх проблем із розумінням що таке майнові вимоги. краще б зробили висновок, що поставлена проблема вирішується з новими процесуальними кодексами, зокрема із змінами в закон про судовий збір, які дозволять його сплачувати пропорційно до оскаржуваних майнових вимог.
абабагаламага 24.07.17 | 13:58
пишити, а не пишете
007 24.07.17 | 13:57
Все резонно Вы господа пишете, но проблематика судебного сбора в спектре доступа к парвосудию в нашей стране такова, что 90 % населения не могут даже заплатить те 640 грн. (у них пенсия 1200 или зарплата 2500) не говоря уже об услугах адвоката.
Надобно подумать, как с этим быть. Когда 16 миллионов задолжали, то 240 000 найдется. А когда пенсия 1200, а комуналка 3500, аптека до 1000, либо зарпалата 5000 и двое детей, то извините и 640 негде взять.
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос