last magazine imagelast magazine image
Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
 
Главная Аналитика правоприменения Економіка спільної участі у сфері пасажирських перевезень: приборкання податком і регулюванням

Економіка спільної участі у сфері пасажирських перевезень: приборкання податком і регулюванням

10:58 31.08.17
Про зарубіжний досвід бізнес-моделі «економіки спільної участі» (sharing economy)
Аналитика правоприменения

Інтернет-технології змінили звичний спосіб обміну товарами та послугами. Якщо раніше ринок пасажирських перевезень був заповнений виключно компаніями-перевізниками, що здійснювали свою діяльність на професійній основі, зараз же більше приватних осіб-перевізників пропонують свої послуги через такі сервіси, як UBER, BlaBlaCar та Uklon. Дана бізнес-модель носить назву «економіка спільної участі» (sharing economy). Критики стверджують, що компанії, які працюють у рамках «економіки спільної участі» економлять на сплаті податків, не дотримуються вимог законодавства про працю та санітарних норм, демпінгують в ціновій політиці та створюють недобросовісну конкуренцію.

Організація економічного співробітництва та розвитку пропонує наступне визначення «економіки спільної участі»: це платформа, що надає змогу сторонам надавати послуги на тимчасовій основі керуючись принципом рівності. Водночас Європейська комісія пояснює даний феномен, як бізнес-модель де сторони співпрацюють за допомогою онлайн-платформ, які створюють відкритий ринок попиту і пропозицій, де приватні особи купують і продають послуги (P2P), що надаються в короткостроковій перспективі.

Серед компаній, що працюють у рамках «економіки спільної участі» в Україні вже представлені UBER, BlaBlaCar та Uklon. Вищезазначені компанії діють на ринку таксомоторних перевезень, які в Україні можна назвати найбільш хаотичним і найменш врегульованим. За даними Міністерства інфраструктури України, близько 85% учасників ринку таксомоторних перевезень в Україні (за даними Торгово-промислової палати України 95-99%) здійснюють свою діяльність поза законом.

«Ми не розуміємо обсягів податків, які не сплачені державі, не розуміємо обсяг перевезення пасажирів»

Михайло Ноняк, голова Державної служби України з безпеки на транспорті

На сьогодні UBER, BlaBlaCar та Uklon позиціонують себе, як інформаційно-диспечерські платформи, що представлені у вигляді мобільних додатків та онлайн-сервісів, основним завданням яких є обмін інформацією між водіями, що надають послуги перевезення, як самостійні підрядники, та потенційними пасажирами.

Слід розуміти, що бізнес вищезазначених компаній не передбачає оформлення трудових відносин з водіями та отримання ліцензії на перевезення пасажирів. Навпаки, компанії, що діють у рамках «економіки спільної участі» позиціонують себе лише, як платформи, що постачають інформаційні послуги, та не здійснюють пасажирського перевезення, а отже не є перевізниками.

У країнах-членах Європейського Союзу (надалі - «ЄС») подібна бізнес-модель викликає чимало запитань. Так, у червні Європейський парламент ухвалив резолюцію, якою закликав Єврокомісію урегулювати діяльність компаній, що діють у рамках «економіки спільної участі» (sharing economy), з метою їх повного та належного оподаткування.

«Ми одностайно погоджуємося, що оподаткувати дану діяльність буде не просто, саме тому ми не можемо братися за це без розуміння кращого підходу для оподаткування цифрової економіки. ….. Більш детальне обговорення даної теми відбудеться у вересні в Таліні»

Венеса Мок, речниця Європейської комісії

Водночас суди країн-членів ЄС продовжують штрафувати та забороняти діяльність компанії UBER. Для прикладу UBER уже заборонений у Франції, Німеччині та Іспанії. На черзі апеляційне оскарження компанією UBER рішення суду з трудових спорів Великобританії від 12.10.2016 р. у справі №2202551/2015, яким відносини між UBER та перевізниками, самостійними підрядниками, визнано трудовими. У Великобританії дане рішення уже називають прецедентним, оскільки подібне трактування норм матеріального права дозволить захистити соціальні права водіїв та унеможливить несплату податків компаніями, що під виглядом інформаційних послуг надають послуги перевезення. Більш детально ця справа описана нижче.

Подібний зарубіжний досвід буде цікавим для України з огляду на те, що Державна фіскальна служба разом з Державною службою України з питань праці все активніше звертають увагу на дотримання компаніям вимог трудового законодавства.

Досвід Великобританії

Станом на початок 2017 року у Великобританії налічувалося близько 40 тис. водіїв UBER. Усі ці водії працювали, як самостійні підрядники та не мали оформлених трудових відносин з UBER, тому не мали права на отримання оплачуваних вихідних, лікарняних та інших прав передбачених трудовим законодавством. Багато кого із підрядників така ситуація не влаштовувала, тому в липні 2016 року двоє водіїв UBER звернулися до суду з трудових спорів Великобританії з позовом проти UBER, в якому вони просили суд встановити наявність трудових відносин між ними та компанією UBER.

У свою чергу UBER стверджував, що не надає послуги перевезення, а є виключно технологічною компанією, що використовує мобільні додатки та онлайн-сервіси, з метою пошуку клієнтів для водіїв. Водночас всі водії є самостійними підрядниками - самозайнятими особами, які використовують UBER лише в якості інформаційно-диспетчерської платформи.

Зазначимо, що у Великобританії перевізники, що здійснюють пасажирські перевезення, зобов'язані сплачувати податок на додану вартість з вартості кожної поїздки, однак бізнес-модель компаній, що діють у рамках «економіки спільної участі» дозволяє не сплачувати цього податку.

Суд дійшов висновку, що UBER не тільки надає водіям доступ до свого мобільного додатку, а також і продає поїздки. Використання мобільного додатку для пошуку водіїв, робить UBER технологічною компанією в тій мірі в якій і будь-який інший таксопарк, що використовує рацію для контролю своїх водіїв.

Суд вказав, що якщо б UBER працював лише, як інформаційно-диспетчерська платформа, тоді водії мали б змогу самі встановлювати умови перевезення (ціну, маршрут), однак, згідно умов UBER, водії можуть погодити запропоновану поїздку на умовах UBER або відхилити її, водіям не дається можливості змінювати ціну перевезення.

До того ж водії мають чіткі інструкції (аналогічні посадовим), якими UBER встановлює правила перевезення та вказує водіям, яким чином вони повинні взаємодіяти з пасажирами. У разі порушення даних інструкцій, UBER залишає за собою право притягнути водіїв до дисциплінарної відповідальності.

Не залишив суд поза увагою і той факт, що компанія UBER сама проводить інтерв'ю для своїх майбутніх водіїв та відбирає їх за чітко встановленими критеріями. Для водіїв встановлена щотижнева система оплати праці.

Судом також було взято до уваги і той факт, що водії не укладають жодних договорів зі своїми пасажирами, а всі відносини здійснюються через UBER.

З огляду на вищезазначені аргументи, суд із трудових спорів Великобританії визнав, що відносини компанії UBER з водіями-підрядниками є трудовими.

«Це (бізнес-структура UBER) є ще одним прикладам того, як великі корпорації знаходять пробіли в законі та використовують його всупереч духу права. Не сплачуючи податки UBER, діє несправедливо у відношенні до своїх конкурентів»

Маргарет Ходж, член британської Лейбористської партії

У разі, якщо UBER програє апеляцію, компанія буде вимушена компенсувати водіям не тільки виплати, передбачені трудовим законодавством, але і сплатити більше 150 мільйонів фунтів стерлінгів несплачених податків за весь період діяльності UBER у Великобританії.

Законодавче врегулювання

Сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект № 3107 від 15.09.2015 р., який покликаний врегулювати ринок таксомоторних перевезень в т.ч. за участю компаній, що діють у рамках «економіки спільної участі». Законопроектом пропонується запровадити бізнес-модель, за якою такі компанії, як UBER, укладатимуть договори надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління з автомобільними перевізниками за викликом. Водії зобов'язані будуть обов'язково проходити медогляди та утримувати свій автомобіль в належному стані. Пропонується, щоб інформаційно-диспетчерські служби, на кшталт UBER, були зобов'язані подавати до фіскальних органів інформацію щодо вартості здійснених водіями перевезень.

Ризики для бізнесу

Допоки правовідносини між компаніями-перевізниками, що діють в рамках «економіки спільної участі» та водіями не будуть належним чином врегульовані, існує ризик визнання їх трудовими.

Тобто, проти таких компаній, як UBER і Uklon, водій зможе заявити позов з вимогами визнати відносини трудовими (внести відповідний запис у трудову книжку) та виплатити належні їм суми компенсації (у т.ч. можливого середнього заробітку, сум оплачуваних вихідних, річних відпусток та лікарняних). У такому разі до компанії будуть застосовані штрафи відповідно до ст.265 Кодексу законів про працю України.

Не забуваємо і про те, що Державна фіскальна служба України має право, у цілях перевірки дотримання податкового законодавства, здійснювати контроль за дотриманням й трудового законодавства. У разі перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові, компанії загрожують такі негативні наслідки, як донарахування 18 % ПДФО та 1,5% військового збору, 22% ЄСВ, штрафи (25% або 50%) та загроза притягнення керівництва і головного бухгалтера до кримінальної відповідальності (кваліфікації по ст.212 КК України - «Ухилення від сплати податків» має місце, якщо сума податкових донарахувань перевищує поріг в 800 000 грн.).

Водночас в Україні найвищі штрафи до компаній за недотримання вимог трудового законодавства може застосувати Державна служба України з питань праці. Для прикладу, за фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору компанії загрожує штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні 96 000 грн.), а недопуск інспектора Держпраці до перевірки загрожує штрафом у стократному розмірі мінімальних заробітних плат (що є еквівалентом 320 000 грн.).

Висновки

Бізнес-модель економіки спільної участі - це сучасний бізнес-феномен, який ставить нові виклики перед законодавцем. На сьогодні, перші кроки у напрямку врегулювання такої бізнес-моделі уже зроблені. Згодом стане ясно, чи зможе законодавець приборкати бізнес-модель «економіки спільної участі», а чи піде шляхом заборони подібної діяльності, як це зробили Франція, Німеччина та Іспанія щодо UBER.

Лариса Антощук,

керівник практики з вирішення податкових спорів КПМГ в Україні

Юрій Олійник,

юрист практики з вирішення податкових спорів КПМГ в Україні

Если Вы где-либо заметили ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции
Комментариев (0) Оставьте Ваш комментарий
Поля, отмеченные * - обязательные для заполнения.
Осталось 500 символов
Введите число, изображенное
на картинке: *
 
Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге?

Что дает регистрация в Национальном юридическом каталоге Украины?

  1. Возможность максимально ярко представить уникальность своей компании или себя;
  2. Собственную веб-страницу без дополнительных затрат на хостинг;
  3. Шанс заявить о себе или расширить свое присутствие в Интернет-пространстве;
  4. Возможность лаконично, четко и без лишних слов спозиционировать свои услуги;
  5. Инновационный инструмент коммуникации с Вашими потенциальными клиентами.
КАЛЕНДАРЬ ЮРИСТА
Опрос